КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ І СХІДНОЇ ЄВРОПИ В X-XV ст.

Діємо: практичні завдання

Внесіть до синхронізованої хронологічної таблиці (с. 36) події з історії Польського, Угорського, Чеського королівств, Великого князівства Литовського, Османської імперії, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського.

1. СЛОВ’ЯНИ В ДАВНИНУ

Більшість сучасних учених вважають, що слов’яни виникли у першій половині І тис. н. е. у Поліссі. Зараз це територія України від півночі до умовної лінії Львів — Київ — Суми. Саме з цих теренів поширювалися й слов’янські мови.

Спільно з іншими варварськими племенами слов’яни рухались Європою під час Великого переселення народів, воювали з Візантією. Давні слов’яни були язичниками.

Історики умовно виділяють три групи слов’ян.

У цей період слов’янські племена об’єднувалися в союзи племен на чолі з військовими вождями — князями. Проте всі важливі питання вирішувало віче.

Варто запам'ятати!

Віче (від старослов’янського «вет» — рада і «віщати» — говорити) — загальні збори слов’ян, на яких вирішувалися найважливіші питання.

Деякі із союзів племен стали основою для утворення слов’янських держав, зокрема — Само (VII ст.). До її складу входили племена словаків, чехів, моравів, сербів та ін.

2. УТВОРЕННЯ ПОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Польські племена жили на землях між річками Одра — на заході й Західний Буг — на сході, що на півночі омивалися Балтійським морем, а на півдні межували з Карпатськими горами. Уздовж річки Вісла жило плем’я мазов’ян, а на захід від них — полян (його назва така сама, як у східнослов’янського племені полян, що мешкало на території сучасної Київщини). Поляни заснували місто Гнєзно, яке вважається першою столицею Польщі.

Історичні подробиці

За легендою, мандрували троє братів — Лех, Чех і Рус. Лехзаснував столицю своєї держави на місці, де росло дерево з гніздом білого орла. На його честь він назвав град Гнєзном (Gniezno). Чех подався на південь, а Рус — на схід. Від імен братів, за легендою, дістали свої назви ляхи (поляки), чехи і руси. А білий орел став гербом Польської держави.

Які ще легенди про походження народів, заснування міст, держав вам відомі?

Першим князем полян, про якого відомо історикам, був Мешко І (960-992 рр.) з династії П’ястів. Мешко І у 966 р. прийняв християнство.

Після смерті Мешка на княжий трон сів його 25-річ-ний син Болеслав І (992—1025 рр.), якого пізніше назвали Хоробрим. У союзі з німецьким імператором Оттоном III та князем Русі-України Володимиром Великим завершив об’єднання польських земель. Однак після смерті Володимира Великого виступив на боці свого зятя Святополка у боротьбі за київський престол. Тому відносини з Ярославом Мудрим були напруженими. У 1025 р. Болеслав І проголосив себе королем.

Український Всесвіт

Згодом за правління в Польщі Казимира І Відновителя (1034-1058 рр.) між Руссю-Україною і Польщею встановилися дружні взаємини. Вони були підкріплені династичними шлюбами: Казимир І одружився із сестрою Ярослава Мудрого Добронігою, а свою сестру Гертруду видав заміж за Ярославового сина Ізяслава. Від Гертруди до наших днів зберігся молитовник — Трірський псалтир, оздоблений оригінальними мініатюрами київських майстрів.

Пригадайте, що таке шлюбна дипломатія.

3. ЗМІЦНЕННЯ ПОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ЗА КАЗИМИРА III ВЕЛИКОГО

У XII ст. південні польські землі спустошили монголи, з півночі нависла загроза Тевтонського ордену. Попри це, більшість польських земель вдалося об’єднати на початку XIV князю Владиславу І Локетеку (прізвисько «Лікоть» дістав через невисокий зріст). Його син Казимир III Великий (останній з династії П’ястів, правив 1333—1370 рр.) продовжив справу батька зі зміцнення держави.

Казимир III Великий (портрет роботи Яна Матейка, XIXст.)

Зіставте сучасний герб Польщі з печаткою Казимира III Великого та поясніть, з якою метою творці герба взяли знак печатки короля.

У зовнішній політиці Казимир III Великий за допомогою дипломатії вирішив спірні питання з сусідами. Тевтонський орден повернув Польщі Куявію та Добжинську землю, але зберігав Ґданське помор’я. Задля миру з Чехією Казимир III Великий відмовився від прав на Сілезію.

Після смерті в 1340 р. Юрія II Болеслава (останнього правителя Королівства Руського) та тривалої боротьби з Угорщиною Польща приєднала Галичину, Волинь відійшла до Литви. Територія Польської держави збільшилася майже вдвічі. У польських воєводствах Казимир III Великий упорядкував систему управління і укріпив свою владу.

У1337-1346 рр. Казимир III здійснив грошову реформу.

У XIV ст. понад ЗО % всіх доходів державної скарбниці становила сіль. У 1368 р. король видав «Статут Казимир-ський». Цей документ встановлював ціну видобування і продажу солі.

Для сприяння економічному й суспільному розвитку король надав рівні права вірменам, євреям, русинам і представникам інших народів. Важливою подією польської і української історії було підтвердження Казимиром III Великим магдебурзького права Львову (1356 р.).

У 1364 р. Казимир III заснував Краківський університет (зараз його частіше називають Ягелдонський). Він один з найбільших у Польщі та з найстаріших у Європі.

Поміркуймо!

Тепер ви знаєте основні заходи Казимира III з розбудови держави. Поясніть, чому саме Казимир III дістав прізвисько «Великий».

4. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ

Балтійські (летто-литовські) племена, аукштайти, жемайти, ятвяги та інші жили за течією річок Західна Дві-на, Німан і на Балтійському узбережжі. Вони займалися землеробством, а також скотарством і рибальством, мисливством і бортництвом.

У першій половині XIII ст. на північному заході від руських земель утворилася нова держава — Велике князівство Литовське. Засновником держави був Міндовг, який приєднав до Литви Чорну Русь (переважно територія сучасної Білорусі) і коронувався 1253 р.

Пізніше, за великого литовського князя Гедиміна (1316-1341 рр.), держава зміцніла. Талановитий і успішний політик, Гедимін силою, інтригами, союзами і династичними шлюбами розширив територію Литви.

За Гедиміна і його нащадків до складу Литви увійшли майже всі землі сучасних Білорусі та України (за винятком західних територій, підпорядкованих польському та угорському королям). На нових територіях було введено принцип правління Литви: «старовини не рушимо, новини не вводимо». У державі діяли норми «Руської правди», руська мова стала головною, під захистом князя перебувала православна церква.

Політику Гедиміна продовжив князь Ольгерд (1345— 1377 рр.). До князівства було приєднано Чернігово-Сівер-ські землі. У 1362 р. литовсько-руському війську на чолі з Ольгердом вдалося здобути перемогу над монголами у битві на річці Сині Води. За Литвою остаточно закріпилися Київська, Волинська землі та Східне Поділля. У цей самий час установилася і нова назва литовсько-руської держави — Велике князівство Литовське. У боротьбі за першість у цьому процесі Ольгерд завдав воєнних ударів по Московському князівству, де правив тоді князь Дмитрій Іванович.

5. ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКА КРЕВСЬКА УНІЯ

Зовнішня загроза з боку німецьких рицарів Тевтонського ордену підштовхнула Литву з Польщею до об’єднання в боротьбі проти спільного ворога. Так виникла ідея унії двох держав. Спадкоємець Ольгерда, литовський князь Ягайло, у 1385 р. взяв шлюб із польською королівною Яд-вігою. Ця династична унія поклала початок об’єднанню двох держав і ввійшла в історію як Кревська унія.

За умовами унії Ягайло ставав одночасно і польським королем під іменем Владислава II Ягелло, прийняв католицизм і повинен був навернути до нього все населення держави. Ягайло зобов’язувався також «на вічні часи приєднати свої землі, литовські і руські, до Польської Корони».

Об’єднання Королівства Польського і Великого князівства Литовського дало можливість рішуче виступити проти Тевтонського ордену. У 1410 р. біля містечка Грюнвальд війська ордену зазнали поразки. Німецький наступ на Схід було зупинено.

1. Перегляньте відео й укажіть причини перемоги польсько-литовсько-руського війська. Як ви зрозуміли, чому битву названо «битвою народів»?

2. Визначте наслідки Грюнвальдської битви для литовсько-руських земель, для Європи.

Кревська унія становила загрозу для незалежності Литви. Боротьбу за збереження самостійності Великого князівства Литовського у ході зближення з Польщею очолив Вітовт, онук Гедиміна. У 1413 р. Ягайло і Вітовт підписали Городельську унію, яка визнавала незалежність Литви, однак під зверхністю польського короля.

Пізніше, з 1487 до 1503 р., між Великим князівством Московським і Великим князівством Литовським йшли кровопролитні війни за українські землі. Вони завершилися тим, що Чернігово-Сіверська земля відійшла під владу Москви.

Велике князівство Литовське відіграло велику роль в історії Європи загалом та України зокрема. У період свого розквіту, наприкінці XV ст., ця держава займала територію близько 850 тис. км^{1 2}. Ще до цього часу більша частина території сучасної України входила до її складу. Тут мешкало до 40 млн осіб, які належали до різних етносів і релігій. До XVI ст. головною мовою в Литві була руська, панівною релігією — православ’я. Тож історія Великого князівства Литовського є складовою історії українського народу.

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Як впливав на історію Польщі та Литви німецький «натиск на Схід»?

2. Заповніть накреслену в зошиті блок-схему.

3. Виконайте тренувальну онлайн-вправу:

Доведіть, що історія середньовічних Польщі та Литви була тісно пов'язана з долею українських земель.

1. Про Казимира III Великого казали, що «він застав Польщу дерев’яною, а залишив її кам’яною». Як ви розумієте це висловлювання?

2. Укладіть інтелектуальні загадки (кросворд, ребуси, анаграми) за змістом параграфа.

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас Щупак